Закрыть рекламу ×

Сценарий на Ивана Купалу на Украинском языке – ” Одного разу на Купала”.

(Гра з вінком)

Гануся: А ти чула, що на Івана Купала дорослі дівчата вінки плетуть?

Іванка: Звичайно, Ганусю.

Г: А що потім ціми вінками на суженого гадають?

Ів: Теж мені новина! (Пауза) А ти що, теж віночок сплела?

Г: Сплела.

Ів: Та ти ж ще мала!

Г: Мала-замала, а раптом наступного року я вже буду доросла, а щось з квітами трапиться. Ні, я краще зараз його зроблю та все дізнаюся!

Ів: А раптом тобі якийсь старий дід вийде.

Г: Ні, не вийде!

Ів: Вийде!

Г: Не вийде!

Вони починають сваритися. На галявину виходять Оксана та Наталка. Вони розтаскують дівчат.

Ок: Що трапилось?

Ів: Вона вирішила гадати на судженого .

Г: А вона каже — старий дід вийде!

Нат: Не слухай ії! А ти віночок сплела?

Г: Сплела. Гарний!!!

Ок: Як доросла! Ой, покажи, покажи!

(Музика. Дівчата убігають окрім Іванки. Вона показує образу. Потім не витримує і теж убігає. Через мить вибігає Остап, він тримає віночок. За ним женуться всі інші діти.)

Остап: Я спіймав, я спіймав… (дражниться, залазє на пінь)

Дівчата: Отдай!

Демьян: Та отдай, навіщо він тобі?

Остап: Та для опудала!

Дівчата повертаються до нього.

Дівчата (сміючись): Марену дівчата повинні робити…

Хлопці: Ну то й що!

Дівчата: От хлопці! Завжди вони так…

 

 

(Пісня “Катерина і Василь” з вінком.)

  1. Катерина і Василь посварились за кісіль

    Ой, Василю-Василю, Не їж мого кіселю

Ой, Василю-Василечку, не їж мого кіселечку.

  1. А Оксана і Тиміш посварились за куліш,

    Ой, Тимоше-Тимошу, не їж мого кулешу.

    Ой, Тимоше-Тимошечку, не їж мого кулешечку.

3. А Марина і Демьян посварились за бурьян.

Ой, Демьяне-Демьяну, не рви мого бурьяну,

Ой, демьяне, Демьяночку, не рви мого бурьяночку.

 

 

 

 

 

 

2.______________________________________________________________________________

Появляється Маричка. Вона йде на дотик, вона сліпа. Діти допомогають їй.)

Мар: Чому змолкла музика? Мені вона так подобається! Тільки так я можу відчути свято, і вас — ви такі хороші. (Торкається обличча дітей.) Ну жбо, співайте!

Настуся: Давай заспіваємо разом, Марічко! Ту пісню про віночки.

Г: Сьогодні ж Купала. В мене і віночок є.

(Одягає віночок на Марічку. Починається пісня “Ой, на Івана, на Купала”)

Ой на Івана та й на Купала

Дівчина в лозі квітоньки рвала

тай у віночок їх заплітала

і соловейком защебетала

як на водицю його пускала

ой на Івана та й на Купала

 

пливи віночку пливи віночку

пливи до голубочка

кого кохаю нехай дістане

і нареченим для мене стане

Іване…

 

ОЙ на Івана та й на Купала

папороть-квітка та й розквітала

полум’я в лозі гріло палало

вниз за рікою поплив віночок

забрав до того серце дівоче

кого любила кого кохала

 

пливи віночку пливи віночку

пливи до голубочка

кого кохаю нехай дістане

і нареченим для мене стане

Іване…

 

ОЙ на Івана та й на Купала

ОЙ на Івана та й на Купала

ОЙ на Івана та й на Купала

 

пливи віночку пливи віночку

пливи до голубочка

кого кохаю нехай дістане

і нареченим для мене стане

Іване…

 

Ос: Чомусь пісня у вас сумна…

Дем: Красива, але ж сумна…

Мар: Годі сумувати! Сьогодні трапиться диво!

Нат: Диво? Яке таке диво? (Допомогають Мар усістися на край сцени і самі сідають поруч)

Мар: Сьогодні цвіте папороть!

Ос: Ото диво! Брехня!

Дем: Мені батько казав, що це вигадки.

Мар: Ні. Не вигадки! Коли я народилась сліпа, старенька бабуся віщувала: коли мені виповниться десять років треба прикласти цвіт папороті до очей, та я зможу бачити світ. А я так хочу…! Цього року мені десять… Всі співають пісню”Не побачу”

. Мар: Не побачу біла світа, якщо не знайду я квітку

Дівчата: Там в лісу русалки грають, і лякають, і хопають…

Всі: Ой, на Івана Купала зірка вставала молода,

Ой, на Івана Купала квітка чарівна розцвела.

Хлопці: Бережиться, русалочки, якщо зробим Мареночку,

Гей, нечиста-чиста сила, покажіть — де квітка мила?

Ой, на Івана Купала зірка вставала молода,

Ой, на Івана Купала квітка чарівна розцвела.

 

Г: Так, я чула що папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої ночі під Івана Купала…

Ів: А мені бабуся казала, що здобути цю квітку досить важко, бо її береже від людей нечиста сила.

Ос: А ми їх Мареною залякаємо! Я пійшов робити!!!

Ок: А ви не боітесь по лісу вночі ходити?

Діти: Ні!

  • А русалок не боїтесь?

Іванка: Та що вони нам зроблять?

Дівчата: І ми пійдемо! Ти ж нічого не бачиш… Як ти сама розшукаєшь цвіт папороті?

Мар: Добре, ви будете моїми очима!!!

(та уходять зі сцени.)

 

 

 

2 дія

3_______________________________________________________________________________

(Починається музика барабанів. На сцену в ритуальному танку виходять русалочки. Коли вони відступають, з’являється Водяний)

Вод: Ну що ви все танцюєте, закінчілася ваша неділя… (Руалки мов ехо повторюють “закінчілася”)

Вод: Подаруки всі зібрали? (Зібрали?) Може якісь зайві? (Зайві )

Ну добре-добре! Як на болоті з Кікіморою сваритися, так “Водяний, допоможи!” А тут вже й спитати не можно. Одразу ображаються. (Одна р виймає намісто та одягає Водяному. Він посміхається) Тихо! Я чую Духи ліса сюди йдуть! Зараз знов будуть нотації чітати… Треба вшиватися.

(Під музику заходять Духи Ліса)

Сана: Ой, сестриниці, чи всі зібралися-сховалися?

Росяниця:А де ж наша маленька Дивовиця?

Дивовиця: Ось я де! На зіроньки задивилася…

Сана: Травниця, Травниця (вбігає Травиця) – чи все в лісі гаразд?

Травниця: Так, Сана, все горазд. На то мене Травницею й кличуть. Я з з ранку по лісу пробігла — траву розчесала, дерева приголубила.

Ось тільки Росяниця так рясно росою все вкрила, що геть всі ніжоньки мокрі.

Росяниця (сміється): Це ми з Сенявою з ночі наплескалися — треба ж було кудись зайву вологу подіти!

Дивовиця: Так, я чула як ці лоскотухи парубків лякали біля річкі.

Сана: Тільки б бавитись!

Сенява: А що ж ти, Дивовиця, біля річки шукала?

Росяниця: Все пригадуєш, як на Русалину неділю жінки дарунки по деревах розвішували?

(Співають спочатку Снява та Росяниця, а потім всі разом.)

Седіла русалка на кривій березі,

Просила русалка у жиночок намисток,

У дівочок — сорочок,

Жіночки-подруженьки,

Дайте мені намисток!

 

Сана: Ой, і трескотухи ви сестри! Хіба забули ви що сьогодня день літнього солнцевороту?

Росяниця: Купало на землю дивится!

Дивовиця: Папороть!

Сенява: Сьогодні розквітає цвіт папороті!

Травниця: Ми маємо його вберегти від людей…

Дивовиця: Саночко, а чому людям не можна на папороть дивитися?

Сана: Дивитися можно, та вони ж дивитися не будуть, одразу обірвуть.

Сенява: Почнуть дива творити — горе усім!

Дивовиця: А чому, чому горе? Дива — це ж гарно!

Сана: Якщо люди почнуть дива творити, то це загибель для духів! Все має свій сенс та порядок…

Росяниця: Та все це балачки. Я б все віддала, щоб до людей податися! Хочу істи, пити як людина, та веселі свята святкувати…

Сана: Сана: Чур, тебе чур! Сьогодні ж Купала! Молода ти, Росяниця! Зовсім життя не знаєш! Чи ти думаєш що у людей так все гарно? Порожні надії, марні сподівання… Стільки галасу на свята, та потім розчарування.

Росяниця: Той що, помріяти неможна? Мені подобається як дівчата вінки по воді пускають. Так, Сенява?

(Пісня Про Купала)

На Івана та й на Купала.

Ой на Івана, та й на Купала,

Там дівчинонька квіти збирала .

Квіти збирала, пучечки рвала,

До річки несла, в воду пускала.

Ой, світи, сонце, світи, та не грій,

Щоб миленькому булой не згоріть,

Щоб мій віночок живий зостався,

Щоб миленькому в руки дістався. Сана: Ну, годі вже людські обряди шанувати. Треба вже і свої заговори пригадати.

Сенява: Так треба русалок позвати… Дивовиця!

Дивовиця: Одразу Дівовиця! Ти мені не указ!

Сана: Дивовиця…

Див: Ну добре….

 

 

(Пісня Мареночка)

Сьогодні Івана, завтра Купала.

А у Івана сестра Марьяна.

Ой, ви дівочки, всі ви Мареночки,

А в ночі у річки грають русалочки.

 

Дівка Маринка загубилася

Плаття синеньке замочилося.

Ой, Мала нічка проти Купала,

Де ти, дівчинонька, де ти ночувала.

Ой, Мала нічка проти Купала.

 

Голоси: Сюди, сюди!! (Забігає водяний)

Сана: От вже невгамовний!

Сенява: Сьогодні свято, а ти все бешкетуєш…

Водяний: Так я ж на честь свята і бешкетую…

Див: Святкове бешкетування!!!

Росяниця: Кого цього разу примарою завлекав?

Водяні: Ги-и… Діти якись… з лялькою…

Русалки: Лялькою… Марена!

(Забігають хлопці з опудалом Марени. Русалки лякаються та сбиваються в купу або ховаються по-під кущами.)(За хлопцями входять дівчата, вони ведуть Марічку.)

 

 

4______________________________________________________________________________

Остап: Бачили як ми їх! А ви казали — русалки, хопають… Та вони самі перелякані як кури. (Тикає Мареною в бік русалок, ті ще більше лякаються і тікають. Духи їх закривають.)

 

Мар: Стійте, я відчуваю страх, і біль, і відчай…

  • Це ми боємось русалок чи вони нашої Марени?
  • Не знаю, але мені такий смуток на душі… Хіба ви не відчуваєте, хлопці?
  • Ні, це ж русалки. Вони нас бояться і це добре!
  • Уберіть Марену, мені їх жаль.
  • Ви що, білини наїлися? Давайте краще Мареною їх ще більше залякаємо
  • так, і вони нам самі квітку папороті відшукають…
  • Не можна так!
  • Ох, ці дівчата… (Відносять Марену на безпечну відстань.)
  • А це хто? Чому вони Марени не бояться?
  • Вони ж як ми, тільки духи…

Звучить музика знайомства, ніби дві купи проходять одна скрізь другу.())

Д: Лісові духи! Вони гарні, а ви хотіли їх залякати.

Д: Цікаво, а чому вони Марени бояться?

Р: Ми не боїмося. Це русалоньки в силу Марени вірять..

Хіба ви не знаєте чому вони Марени бояться?

Д: Вони вміють розмовляти…

Р: Кажуть, вона русалкою була та забажала до людей податися.

Р: Диво папоротью зробила, дівчиною стала — а люди ії не прийняли.

Р: Ось вона опудалом і перетворилася..

Д: Так це ж лялька! Ось дивиться

Р: Кожна русалка вглибині душі мріє дівчиною стати…

Р: Марена — це нагадування їм, що з їхнею сестрою сталося.

Дем: Та годі вам нюні розпускати.

Остап: Розвели мокроту, точнісенько як русалки.

Д: А й справді, давайте щось веселе разом зробимо… Свято ж сьогодні!

Сана: Веселе? Ну, що ж , добре!

 

( Співають “Купальський віночок”)

 

Ой, зелена травиця,

Стелется низенько

Коло мене водиця

В річенці пісенька.

 

А як сонце зійде до сходу

Я пущу віночок на воду

Знову вітер пісню співає

У водиці небо ховає.

Горами-долинами

Вітер мій кружляв

С травами-полинами

Тихо розмовляв.

 

Дівчатоньки молоді

Коси розплетали

І до ранку по воді

Волоси розтали

 

А як сонце зійде до сходу

Я пущу віночок на воду

Знову вітер пісню співає

У водиці небо ховає.

Горами-долинами

Вітер мій кружляв

С травами-полинами

Тихо розмовляв.

 

5______________________________________________________________________________

Р: А чому ця дівчинка така дивна…

Р: Ніби дивиться, а нічого не бачить. (Всі опустили голови)

Марічка: Все так. Я сліпа. Це через мене діти до лісу на Купала пійшли.

Д: Квітку чарівну шукати…

Д: Духи лісові, в вас є сила лісу, допоможить!

Д: Вам все в лісі відомо, дерева, трави оберегаєте.

Д: Хіба ви не знаєте де квітучу папороть шукати?

Р: (зібралися до купи, духи молять до Сани, але вона хитає “ні”).

Сана: Ми не можемо вам цього сказати. У нас, духів, є свої закони.

Д: У нас теж є свої закони, але завжди є і винятки.

Пісня «Здається»

Здається, що сонце сідає як хоче,

Здається, що хмара сама десь летить.

Но хмара по вітру, «Скорійше» – шепоче,

І сонце сідає, як круг закінчить.

 

Є добрі закони — всім в злагоді жити,

Є гарні закони, ім шана й хвала.

А винятком можна дива сотворити –

І квіти розквітнуть де камінь-скала…

Сана: Я про такі винятки не знаю…

Росяниця:: Здається я зможу допомогти, є такий виняток. Обмін! Якщо я обміняю своє бессмертя на ії людяність, то і вада обміняється… Але вона русалкою стане.

Маричка: (Йде до пня)Ти готова віддати своє безсмертя щоб стати сліпою дівчиною?

Д: (Замріяно) Безсмертя…. Так мабуть це ж гарно!

Росяниця:: Ні! У нас немає майбутнього, тільки минуле…

Р: Ми такі, які і були сто років тому…

Сана: Наше життя спокійне, нам нікуди квапитися, нічого боятися…

  • Р: Тому іноді і з людьми бешекетуємо…
  • Р: Ми самі вигадуємо собі різні розваги, але, здається, вже всі вигадали….

Росяниця:: Хочу жити та радіти, як востаннє!!!

Д: Що ти, не треба, а то я зараз почну плакати…

Д: Давайте краще з нами гуляти!

Д: У нас кожен рік — все по новому, ми завжди різні… Бо ростемо!

Р: В тому і справа. Ще років 6-7, і ви забудете і про духів, і про русалок, будете зовсім дорослі.

Д: Ну так вирастуть наші діти!

Д: І діти нашіх дітей!

Д: Ми складемо дивні легенди та казки про вас, і діти завжди будуть знати, що Ви ніжні, добрі та дружні.

(Всі радуються, кружляють…)

 

 

6_______________________________________________________________________________ Маричка: А як же я? Хоч русалкою, хоч людиною я так хочу бачити сонце! Яке воно яскравє, кажуть. Хмари! Я не можу до них доторкнутися… Різнокольорові квіти, посмішки друзів не зможе передати дотик моїх пальців.

Сана: Гаразд! Є одне ворожиння. Якщо тобі судилося, ти будешь бачити. (Веде Марічку до центру кола.) Діти, зробить коло. Ні, відгорниться. Травиця, діставай свої заповітні трави. Росяниця, Синява — вкройте їх прозорою ранішнью росою та мутною водою з річкового омуту. Ти, Дивовиця, подивись так, як тільки ти вмієшь. І я теж своє додам.

(Діти стоять кругом, спинами . В колі колдують русалки)

(Колдовство)

(Сана виводить Марічку)

Сана: Що ти бачиш, Марічка?

Мар: Нічого. (Всі схилили голови) Ні, щось бачу. Ніби яскраве світло десь в лісі. Так-так, яскрава квітка.

Рояниця: Так то і є квітка папороті, квітка-душа!

Д: А чому ми нічого не бачимо?

Р: Ми теж! Це ж чарівна квітка. Вона сама вибирає кому показатися.

Р: І дива творить не кожному! Ти бачиш, Марічка?

Марічка: Бачу!

 

 

 

(Пісня “Квітка-душа”)

Ой, не зоря в небі запалала-

То на землі квітка розквітала.

Там, де трава-як зелений шовк

Ранок прийшов, але квітку не знайшов…



Ой то цвіла, то не квітка красна

Ой то душа, що шукала щастя,

Квітка-душа, ніжна і жива.

Вітер почув і приніс її слова



Весен і зим… Дай Бог.

Віри і сил Дай Бог

Щастя усім Дай Бог

Неси усім…

Ой де весна коси розплітала

Квітка цвіла і не облітала

Мрії і сни, зелена трава,

Тільки душа і квітуча і жива.

Весен і зим… Дай Бог.

Віри і сил Дай Бог

Щастя усім Дай Бог

Неси усім…

 

 

Дем: Знов цього романтизму розвели!

Ну ж бо, свято веселе! Затанцюємо?

(Танець “Там на горі”)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *